Усе про оподаткування. Земельний податок, оподаткування угод купівлі-продажу Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомості, як і всі податки, передбачений ст. 172 Податкового кодексу України.
Які витрати доведеться сплачувати під час укладання угоди купівлі-продажу?
1. Державне мито Розмір Держмита для продавця встановлений в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (у нашому випадку – земельної ділянки), зазначеного у договорі купівлі-продажу.
2. Військовий збір Закріплений у «Перехідних положеннях Податкового Кодексу України» та складає 1,5% від вартості земельної ділянки.
3. Податок на доходи фізичних осіб
ПДФО від продажу нерухомого майна – 5%.
Розрахунок податку під час продажу нерухомості – визначається від суми доходу отриманого від її продажу. Дохід визначається відповідно до ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку продавець передає покупцеві за нерухоме майно, але не нижче ринкової вартості такого об'єкта, визначеної оцінювачем та зазначеною у звіті про оцінку.
Навіть якщо угода купівлі-продажу буде нижчою, ніж ринкова вартість – податок доведеться сплачувати із суми, яку визначить оцінювач.
Зверніть увагу, що існують певні
винятки: - якщо протягом року здійснено одну угоду з об'єктом нерухомості, яким ви володієте понад три роки, дохід від продажу такого об'єкта не обкладається податком;
- якщо об'єкт нерухомості отримано у спадок, умова щодо перебування майна у власності понад три роки – у такому випадку не поширюється, тобто можна продавати об'єкт нерухомості одразу.
Під час продажу такої нерухомості дохід також не оподатковується.
Відповідно до Податкового кодексу України, плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147. статті 14 ПК)
Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності. Плата за землю належить до місцевих податків і є однією зі складових податку на майно. Тому встановлення ставок земельного податку – належить до повноважень сільських, селищних, міських рад, або ж рад ОТГ, які не повинні перевищувати свої повноваження і мають встановлювати розміри ставок цього податку виключно в межах ставок.
Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюють податкові органи за місцем знаходження земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру з урахуванням бази оподаткування земельним податком.
Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є (стаття 271 ПК):
- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).
Ставка земельного податку для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1% від їхньої нормативної грошової оцінки. Середня нормативна оцінка по Україні становить до 30 тис. грн за 1 га (у Черкаській обл. – 33 тис.). Тобто, 1% – до 300 грн/рік податку за 1 га.
Якщо інвестор купує земельну ділянку – він має сплачувати земельний податок, окрім випадків, коли орендар є платником Єдиного податку.